Бути нижче всіх в колективній ієрархії завжди погано, незалежно від того, до якого виду тварин ви належите. Низький статус не тільки поганий для соціального життя, але також підвищує ризик інфікування та виникнення захворювань. Однак згідно з новим дослідженням, у мавп, наших найближчих сородичів, цей ефект є зверненим: сходження на вершину «тотемного стовпа» може призвести до того, що імунна система почне відновлюватися.
Дослідникам вже давно було відомо, що низький соціальний статус завжди пов'язаний з поганим станом здоров'я і вкороченим терміном корисної активності. Щоправда, досі вчені не проводили пряму кореляцію: не було ясно, чи призводить низький соціальний статус до поганого стану здоров'я, або ж навпаки, слабке здоров'я є першопричиною соціальних невдач. Наприклад, у людському суспільстві особи з низьким статусом, на зразок бездомних, страждають від хвороб тому, що не мають доступу до якісного продовольства, житла і предметів гігієни, не кажучи вже про послуги лікарів, а також стабільно руйнують свій організм пияцтвом, курінням і наркотиками. Але чи може поганий стан здоров'я сам по собі бути достатньою причиною для того, щоб впасти на саме дно і стати безпритульним?
Для того, щоб отримати відповідь на це питання, вчені звернулися до макак-резусів, у зграях яких спостерігається чітка ієрархія. Мавпи у верхній частині ієрархії з великою ймовірністю розмножуються один з одним, що допомагає формувати міцні соціальні зв'язки, в той час як мавпа з «дна» суспільства при спробах залицяння швидше за все буде відкинута або навіть стане об'єктом агресії. Щоб керувати змінами ієрархії, дослідники взяли кілька самок і помістили їх у нові соціальні групи, де їх не знав ніхто. Порядок, в якому вводилися мавпи, передбачав їх ранг: перші прагнули стати альфами, другі - бетами і так далі.
Через 3 місяці вчені взяли у макак зразки крові, очищені п'ятьма різними групами клітин імунної системи, і виміряли експресію генів у всьому геномі. Вони виявили, що активність більш ніж 1600 генів клітин-кілерів (білих кров'яних тілець, що вбивають інфіковані вірусами клітини і клітини пухлин) істотно залежить від соціального статусу. Щоб перевірити свою гіпотезу, генетики виділили ще більше імунних клітин і ввели в їх середовище імітацію агентів бактеріальної інфекції. Клітини, отримані з крові мавп з низьким соціальним становищем і справді виявилися набагато менш ефективними в боротьбі з мікробами. Результати дослідження були опубліковані в журналі Science.
За словами Ноя Снайдер-Маклера, еволюційного антрополога з Університету Дьюка в Північній Кароліні, США, результати дослідження швидше за все говорять про те, що якщо ми візьмемо дорослих індивідів із соціальних низів і покращимо їх положення в ієрархічній драбині, це може значно поліпшити і їх власну імунну систему. Однак це піднімає і питання про те, як саме варто допомагати людям. На думку вчених, справа не тільки в тому, щоб забезпечити людям з низьких соціальних верств доступ до медицини і захисту від шкідливих впливів.
Дослідники окремо обумовлюють той факт, що вони не контролювали соціальні взаємодії макак під час їхнього дитинства і юності. Багато обставин вказують на те, що окремі переживання і негаразди, що сталися в ранньому дитинстві, можуть продовжувати впливати навіть на дорослу особину протягом усього життя. До того ж, слід враховувати генетичні відмінності між окремими макаками: одні можуть бути набагато більш стійкі до певного типу інфекції, ніж інші.