Природні небезпеки і характер їх прояву і дії на людей, тварин, рослини, об'єкти До природних небезпек належать стихійні явища, що становлять безпосередню небезпеку для життя і здоров'я людей.
Деякі природні явища порушують або ускладнюють нормальне функціонування систем і органів людини. До них належать, наприклад: туман, ожеледиця, спека, холод та ін.
Незважаючи на значні відмінності, по суті, всі природні небезпеки підкоряються деяким загальним закономірностям.
По-перше, для кожного виду небезпек характерна певна просторова приуроченість.
По-друге, встановлено, що чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного явища, тим рідше воно трапляється.
По-третє, кожному виду небезпек передують певні специфічні ознаки (провісники) .
По-четверте, при всій непередбачуваності тієї чи іншої природної небезпеки, її поява може бути передбачена.
Нарешті, по-п'яте, у багатьох випадках можуть бути передбачені пасивні та активні захисні заходи від природних небезпек.
Розглядаючи природні небезпеки, потрібно відзначити роль антропогенного впливу на їх появу. Відомі численні факти порушення рівноваги в природному середовищі в результаті діяльності людства, які призвели до посилення небезпечного впливу. Так, згідно з даними міжнародної статистики, походження близько 80% сучасних зсувів пов'язане з діяльністю людини. В результаті вирубки лісу зростає активність селів.
Сьогодні масштаби використання природних ресурсів суттєво зросли. Це призвело до того, що стали відчутно проявлятися риси глобальної екологічної кризи. Природа немов мстить людині за грубе вторгнення в її володіння.
Між природними небезпеками існує взаємозв'язок. Наприклад, землетрус може викликати снігові лавини, повені, водну ерозію, сіли, зсуви, гірські обвали і каменепади, шторм, тайфуни і припливи.
За існуючими оцінками, кількість природних явищ на Землі з плином часу не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються.
Щорічна ймовірність загибелі жителя нашої планети від природних загроз орієнтовно дорівнює 10-5, тобто на кожні сто тисяч жителів гине одна людина.
Умовою успішного захисту від небезпек є вивчення їх причин і механізмів. Знаючи суть процесів, можна їх передбачити. А своєчасний і точний прогноз небезпечних явищ є найважливішою умовою ефективного захисту.
Захист від природних небезпек може бути активним (будівництво інженерно-технічних споруд, мобілізація природних ресурсів, реконструкція природних об'єктів тощо) і пасивним (наприклад, використання укриттів). У більшості випадків активні і пасивні методи об'єднуються.
Класифікація природних небезпек:
1. За походженням природні явища підрозділюються на:
-
метеорологічні (сильний вітер, урагани, смерчі, шквали, град, спека, мороз, снігопади,
ожеледиця);
- гідрологічні (повені, сіли, цунамі, снігові лавини
); За характером впливу небезпечні природні процеси підрозділюються
на:- ті, що надають переважно руйнівну дію (урагани, тайфуни, смерчі, землетруси, нашестя комах тощо
); - які надають переважно паралізуючу (зупиняє) дію для руху транспорту (снігопад, злива із затопленням, ожеледь, т
уман
); За тривалістю (часу) дії розрізняють
:- миттєві (секунди, хвилини) - землетруси
; - короткочасні (години, дні) - шквали, атмосферні явища
, паводки; - довготривалі (місяці, роки) - вулкани, проблеми озонових
дір; - вікові (десятки, сотні років) - кліматичні цикли,сучасне потепління клімату.
4. За регулярністю дії в часі розрізняють:
- регулярно (періодично) діючі. Наприклад, повені відбуваються практично в одні й ті ж терміни, а їх сила може бути завчасно передбачена.
- нерегулярно діючі, тобто виникають у випадковий момент часу. Час настання таких природних явищ (наприклад, землетрусів), як правило, завчасно не передбачається
. Ряд небезпечних природних явищ відбувається в певні сезони (наприклад, тропічні циклони - влітку), але в межах сезону виникають у випадковий момент часу, передбачити який не завжди вдається
.