Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів.
Храм Лурдської Божої Матері - один з римо-католицьких храмів у Петербурзі, розташований у Ковенському провулку. З цією церквою пов'язано безліч важливих подій історії католицької громади Санкт-Петербурга і Російської Католицької Церкви в цілому. Протягом довгого часу храм був одним з двох в Росії і єдиним в місті діючим католицьким храмом. Тут в 1926 р. був таємно хіротонований Апостольський Адміністратор Ленінграда у важкі революційні роки, батько Антоній Малецький. У 60-ті рр. ХХ століття одним з парафіян церкви Лурдської Божої Матері був Тадеуш Кондрусевич, який згодом став митрополитом і главою Католицької Церкви в Росії. З 90-х рр. тут не раз проходили церемонії рукоположення в пресвітери і диякони та обряди відновлення чернечих обітниць членами різних конгрегацій і орденів.
Історія храму Лурдської Божої Матері почалася ще з 1891 року, коли французи-католики, які є членами громади церкви святої Катерини, облаштували в церкві святої Катерини Олександрійської невелику каплицю. Основною святинею цієї каплиці стала статуя Діви Марії, яку привезли з Лурда. У той час культ Діви Марії Лурдської був вже широко поширений у Католицькій Церкві.
19 жовтня 1898 р. Миколою II було дано найвище зволення на будівництво і утримання ще однієї католицької церкви в Петербурзі. Відразу після цього було розпочато збір коштів і пошук ділянки під будівництво храму. Наприкінці 1900 року французька громада придбала ділянку в Ковенському провулку між прибутковим будинком і екіпажною фабрикою Карла Крюммеля. Проект майбутнього храму Божої Матері був замовлений у Л.Н. Бенуа, сина відомого архітектора найвищого двору, Н.Л. Бенуа, який був синдиком католицької громади С-Петербурга.
Храм заклали 29 грудня 1903 року. Всі будівельні роботи велися виключно на пожертвувані кошти і доходи від лотереї. І оскільки цих грошей постійно не вистачало, роботи з будівництва церкви були припинені, а проект з метою здешевлення будівництва був перероблений заново. Новий проект Л.М. Бенуа розробляв разом з М.М. Перетятковичем. До осені 1909 року будівництво будівлі храму Божої Матері завершилося. Освячення храму відбулося 22 листопада (5 грудня за новим стилем) 1909 р.
Храм виконаний у традиціях романської архітектури з використанням деяких елементів північного модерну. Основний масив будівлі вінчає тридцятиметрова чотиригранна вежа-дзвіниця з двох ярусів з граневим куполом. Щипцевий фронтон завершує фасад, облицьований грубоколотим гранітом. Церковний звід церкви - із залізобетону. При будівництві церкви використовувався фінський граніт, який залишився від будівництва Троїцького мосту, наданий французькою будівельною компанією «Батіньоль». Цемент поставлявся заводом «Залізобетон».
Внутрішнє оздоблення церкви представлено великими морськими мушлями на вході, стояннями Хресного Шляху, великою і малою люстрами, скульптурним убранством, в т. ч. мармуровим бюстом Ісуса Христа, виконаним Федоровим. Спочатку в якості надалтарного образу виступала копія Мадонни Рафаеля. Пізніше, в 1916 році вона була замінена на картину пензля Е.К. Ліпгарта, яка зображує Богородицю з немовлям на руках, архангела Михаїла та інших святих.
На початку XX століття французька церква на честь Божої Матері - Нотр-Дам-де-Франс - була шостим католицьким храмом Петербурга. У період з 1938 по 1992 р. церква була єдиним чинним католицьким храмом у Санкт-Петербурзі. Навіть у радянський період церква в Ковенському провулку не була закрита. Лише в період з липня 1941 р. по серпень 1945 р., богослужіння тут не відбувалися. Під час Великої Вітчизняної війни храму пощастило уникнути важких руйнувань.
Наприкінці 40-х рр. і наприкінці 60-х у церкві проводилися капітальні ремонти. Склепіння церкви і стіни, а також вівтарна частина були розписані латвійськими майстрами. Колони обробили під штучний мармур. У 1957 р. в колишній церкві євангелічної лікарні, що на Ліговському проспекті, був придбаний німецький орган Валкер, який після закінчення капітального ремонту встановили на хорах. У 1958 р. було написано нове надалтарне полотно «Вручення Ісусом Христом ключів від церкви святому апостолу Петру» (художник Захаров).
У 90-х рр. був проведений монтаж звукопідсилювального обладнання, встановлений новий вівтар, розчищений цокольний поверх, встановлені мозаїчні вітражі (авт. І. і М. Байкови). А 22 листопада 2009 року пройшло урочисте освячення храму на честь його 100-річчя.