Аналіз продуктів діяльності

У вітчизняній психології термін «аналіз продуктів діяльності» прийнятий для таких досліджень, проводячи які психолог не вимірює і не спостерігає актуальну поведінку випробовуваного, а аналізує архівні матеріали, продукти трудової, навчальної або творчої діяльності тощо. Суть методу полягає в реконструкції властивостей, особливостей випробовуваного за проміжними і кінцевими продуктами його цілеспрямованої, навмисної активності - діяльності.
Види продуктів діяльності:
матеріальні, матеріалізовані, документально фіксовані: продукти промисловості, сільського господарства, будівництва тощо; створені інструменти, пристосування тощо; складені документи, ділові записи, розпорядження, накази, плани, звіти та інші прояви письмового мовлення; результати образотворчої, графічної діяльності,
функціональні (процесуальні): «психологічний клімат» у групі, створюваний тим чи іншим її членом або керівником; усні виступи на нарадах, доповіді, лекції, акти ділового спілкування, акти обміну досвідом, консультування тощо.
Відповідно до цілей і конкретних прийомів реалізації, в методах аналізу продуктів діяльності виділяються
:біографічний метод - вивчення особливостей життєвого шляху однієї особистості або групи людей,
контент-аналіз (аналіз змісту) - підрахунок частоти появи в документі певних елементів (таких, як: слово або символ; судження або закінчена думка; тема; персонаж; автор; цілісне повідомлення) та формування психологічних висновків щодо співвідношення цих частот. Контент-аналіз використовується також при обробці аудіо- та відеозаписів, результатів застосування проективних тестів, матеріалів бесід і т. д. проективний
метод - «проміжний» за своїм статусом метод між тестуванням та аналізом продуктів діяльності. Це прийом дослідження особистості, за допомогою якого випробовуваного поміщають у ситуацію, реакцію на яку він здійснює залежно від значення для нього цієї ситуації, його думок і почуттів. Під проекцією тут розуміється наділення власними мотивами, потребами, почуттями, переживаннями, емоціями інших людей або перенесення цих якостей на який-небудь предмет. Відмінними ознаками проективних методик є: невизначеність, неоднозначність використовуваних стимулів; відсутність обмежень у виборі відповіді; відсутність оцінки відповідей випробовуваних як «правильних» і «помилкових» (наприклад, методика Роршаха, тест тематичної аперцепції, методика «Будинок-дерево-людина» та ін.).


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND