Астрономи вивчили вибух наднової зірки, який можна було спостерігати в небі південної півкулі Землі 400 років тому.
Об'єднавши дані, отримані за допомогою орбітальних обсерваторій Chandra, XMM-Newton і наземної Gemini, вчені досліджували залишки надновій Великій Магеллановій Хмарі - невеликій галактиці, супутнику нашого Чумацького шляху, віддаленій від Землі приблизно на 160 тис. світлових років. Вони дійшли висновку, що ця наднова зірка вибухнула близько 400 років тому (в понятті земного часу) і була надзвичайно яскравою і активною.
Це вдалося встановити, скомбінувавши два методи: дослідження залишків наднової в рентгенівських променях і спостереження в оптичному діапазоні світлового відлуння від вибуху. Досі вчені використовували їх окремо - але комбінація дозволила домогтися неперевершеної точності. Армін Рест (Armin Rest), один з учасників дослідження, додає: «Ми пішли ще далі», оглянувши «місце вибуху і змоделювавши його хід».
Ще в 2004 р. було встановлено, що останки наднової SNR 0509 ‑ 67.5 з'явилися в результаті вибуху білого карлика в подвійній зірковій системі. Під час нового дослідження в розрахунок додали вивчення «світлового еха». Як звук відображається від стін, так само і світлові хвилі створюють «відлуння», відбиваючись від пилових хмар, що оточують зірку. Світло від цього відлуння проходить довший шлях, ніж світло, що йде прямо до нас, і може залишатися видимим протягом декількох сотень років після згасання наднової. Обидві картинки прекрасно узгоджуються один з одним і підтверджують, що 400 років тому в цій області стався вибух особливо сильного і яскравого різновиду наднової зірки типу Ia. Цей тип наднових породжується надлишковим «ростом» білих карликів, які перетягують матерію від своїх зіркових сусідок і в якийсь момент перегріваються настільки, що в них знову запускається термоядерна реакція, що завершується потужним вибухом.
А головне - скомбінувавши два методи дослідження, астрономам вдалося дізнатися те, що сталося із зіркою сотні років тому.
Між іншим, не так давно було встановлено, що Магеланови Облака - наші найближчі галактики-сусідки - не накріпко пов'язані з Чумацьким шляхом, а просто пролітають повз («Хмари в прольоті»), попутно «обстрілюючи» нас поодинокими зірками («Зірка в бігах»).
Астрогоризонт